Treze anos

Мені тринадцятий минало…, poema de Taras Shevchenko (1814-1861) que traça, com maestria, um panorama da vida de um adolescente.

 

In: http://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/tgshevchenko-meni-trinadcyatiy-minalo.html

 

Tradução: Ludmila Szymanskyj

 

 

 

Treze anos Мені тринадцятий минало… Meni trynadtsyatyy mynalo…
     
Com treze anos, junto à vila. Мені тринадцятий минало. Meni trynadtsyatyy mynalo.
Os cordeiros pastoreava. Я пас ягнята за селом. Ya pas yahnyata za selom.
Não sei se o sol brilhante reluzia, Чи то так сонечко сіяло, Chy to tak sonechko siyalo,
Ou eu, pequeno, rejubilava? Чи так мені чого було? Chy tak meni choho bulo?
Me senti por Deus Мені так любо, любо стало, Meni tak lyubo, lyubo stalo,
acalentado Неначе в бога …… Nenache v boha ……
Já chamaram para cear… Уже прокликали до паю, Uzhe proklykaly do payu,
Eu estou na mata А я собі у бур’яні A ya sobi u bur’yani
a rezar… Молюся богу… І не знаю, Molyusya bohu… I ne znayu,
Não sei porque eu, pequeno, Чого маленькому мені Choho malenʹkomu meni
Devotamente estava a rezar, Тойді так приязно молилось, Toydi tak pryyazno molylosʹ,
Talvez porque jubilava tudo ao redor? Чого так весело було? Choho tak veselo bulo?
A aldeia, o céu divino, Господнє небо, і село, Hospodnye nebo, i selo,
E o cordeirinho regozijava! Ягня, здається, веселилось! Yahnya, zdayetʹsya, veselylosʹ!
O sol ardia, mas não queimava! І сонце гріло, не пекло! I sontse hrilo, ne peklo!
     
Por pouco tempo o sol ardeu, Та недовго сонце гріло, Ta nedovho sontse hrilo,
Por curto tempo eu rezei… Недовго молилось… Nedovho molylosʹ…
Incendiou, enrubesceu Запекло, почервоніло Zapeklo, pochervonilo
Paraíso inflamou. І рай запалило. I ray zapalylo.
Despertei, miro ao redor: Мов прокинувся, дивлюся: Mov prokynuvsya, dyvlyusya:
A vila enegreceu, Село почорніло, Selo pochornilo,
O céu azul divino Боже небо голубеє Bozhe nebo holubeye
Também escureceu. І те помарніло. I te pomarnilo.
Olhei, não há cordeiros! Поглянув я на ягнята! Pohlyanuv ya na yahnyata!
Não há cordeiros! Не мої ягнята! Ne moyi yahnyata!
Me virei, não há casa! Обернувся я на хати — Obernuvsya ya na khaty —
Não a tenho mais! Нема в мене хати! Nema v mene khaty!
Deus não me deu nada!… Не дав мені бог нічого!.. Ne dav meni boh nichoho!..
Rolaram as lágrimas, І хлинули сльози, I khlynuly slʹozy,
Lágrimas amargas!… A menina Тяжкі сльози!.. А дівчина Tyazhki slʹozy!.. A divchyna
Ao lado do caminho При самій дорозі Pry samiy dorozi
Não longe de mim Недалеко коло мене Nedaleko kolo mene
Cânhamo colhia, Плоскінь вибирала, Ploskinʹ vybyrala,
Ouviu meu pranto. Та й почула, що я плачу. Ta y pochula, shcho ya plachu.
Aproximou-se, me confortou, Прийшла, привітала, Pryyshla, pryvitala,
Minhas lágrimas enxugou Утирала мої сльози Utyrala moyi slʹozy
E me beijou… І поцілувала ….. I potsiluvala …..
     
Pareceu-me que o sol brilhou, Неначе сонце засіяло, Nenache sontse zasiyalo,
E tudo em volta ficou meu Неначе все на світі стало Nenache vse na sviti stalo
Meus… Campos, bosques e pomares!… Моє… лани, гаї, сади!.. Moye… lany, hayi, sady!..
Gracejando, nós levamos І ми, жартуючи, погнали I my, zhartuyuchy, pohnaly
Ao riacho, os cordeiros. Чужі ягнята до води. Chuzhi yahnyata do vody.
     
Hoje quando me recordo Бридня!.. а й досі, як згадаю, Brydnya!.. a y dosi, yak z·hadayu,
Alma geme, magoada То серце плаче та болить, To sertse plache ta bolytʹ,
Por que Deus não me permitiu Чому господь не дав дожить Chomu hospodʹ ne dav dozhytʹ
Viver um pouco naquele paraíso. Малого віку у тім раю. Maloho viku u tim rayu.
Lavrando o campo, morreria, Умер би, орючи на ниві, Umer by, oryuchy na nyvi,
Desconheceria tudo deste mundo. Нічого б на світі не знав. Nichoho b na sviti ne znav.
Ausente desta terra, Не був би в світі юродивим, Ne buv by v sviti yurodyvym,
Não blasfemaria o povo e o mundo! Людей і бога не прокляв! Lyudey i boha ne proklyav!

 

Publicado originalmente na segunda metade de 1847. Só como curiosidade: o poema foi musicado em 1922 pelo compositor ucraniano Porfírio Batiouk [Батюк Порфирій].

 

Fonte do poema original:

http://taras-shevchenko.in.ua/virshi/meni_trynadtsyatyi_mynalo.html

 

Transliteração via Google Translate.

 

Veja e ouça:

 

Em outra versão, o poema declamado com alma:

 

 

In: http://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/tgshevchenko-meni-trinadcyatiy-minalo.html

 

 

 

 

 

 

Deixe uma resposta

O seu endereço de e-mail não será publicado. Campos obrigatórios são marcados com *